Бути таким слабким, щоб зриватись на комусь. Вчити когось чогось, коли сам не знаєш абсолютно нічого, ось до чого ти "доріс", але не подорослішав. Хотіла б сказати, що мені тебе шкода, та ні, знаєш, мені огидно. Навіть думка про тебе огидна, і мене пробирає чимось недобрим, коли думаю про тебе, бо це зробив ти зі своїми вчинками, словами та звинуваченнями, ти не мужик, та й, навіть, не хлопець, ти звичайнісінька тряпка, якою скористатись, навіть, ніхто не схоче, окрім, тих, кому вже настільки самотньо, як дівчинці, яка живе неподалік від тебе, і схожа не на дівчинку, а на якусь стару потвору. Куштуй свою ілюзію справжнього друга, я не заважатиму.