звичайно в автобусі було просто не можливо, спала під кріслами, бо не могла сидячи.
почнем з самого початку, заселили нас дуже класно, бо через палкон жили наші хлопчики, ми буи на першому поверсі, тільки на протів нас жили вчителі, але нам це не мішало.
Балкон був розділений якоюсь фігньою і шоб перелізти було раз плюнути, господарі кричалишо ми так лазим, але було похуй.
в першу ніч, як і мало бути, ми святкували приїзд, я майже нічого не повню, тільки засинала я в хлопців, потім на мені робили бутерброд, зайшла пчілка і я вже спала в себе, стільки шуток, веселились не подитячому.
в кожному магазині все всім продають, було смішно коли мені шось говорять, а я стою ржу бо нічого не розумію, ше й перекривляю їх.
там дуже веселі люди.
в другі ніч, ми рішили піти в клуб, але там було скучно, ми купили вино і пішли на пляж.
Купалися в 1 ночі голими, бгали по пляжу як дикі.
по дорозі додому на кутка нас перестріли вчителі, тоді ми справді пересрали.
був в нас і фестиваль і парад і конкурс.
ми всіх зробили, наше гран прі, дада, ми зробили 40 колективів з різних країн і не тільки по танцях, по різному мистецтві, бо ми найкращі.
пили з кубка, ахаахах, кожен день не просихали.
а так люди так форкатися люблять, майже кожен другий фоткав нас.
годували нас класно, але специфічно, супи вони варити взагалі не вмють, і деякі приправи були кожен день.аж тоншило вже.
ше якоїсь ночі ми розказували страшилки і всі позасинали, десь в 4 години ранку я, каріна, катя і стас захотіли піти в магазин, вийти то якось вийшли, а зайти вже двері були закриті, добре, що хтось переліз через балкон і відкрив двері, бо так і до ранку на вулиці сиділи.
В нас був самий великий душ.але там була тільки холодна вода, даже крижана, тому ми милися в хлопців, зато душ був такий шо там і 5 люей може митися.
Сніданок був в 8.30, нас будили.але ми Пслі в 8.20 вставали, то збирались як бєшені.
кожен вечрі гуляли десь, найшли собі своє місце в сторому місті, і сиділи там.
в нас був вільний час до 11, а якось ми ше пішли на батут, там був класний пацан який нас катав, іздівавс яз нас, ми ше до нього кожен день приходили.
то трошки затримались, прийши в 11.30.
наших хлопців не було, ми думали шо вони гуляти пішли, прилітають вони, начинають кричати на нас чого ми вчасно не вернулись, вони нас шукали, а я ми стоїмо ржем, бо їхній вираз обличчя просто не можливо було передати, вони такі злі були на нас, день здається не говорили.
А ми обідились на них, шо вони познайомились з полячками і ходили гуляти з ними.
зато в останній вечір дівулі познайомились з болгарами, і вночі мали зустрітись.але наша пчілка закрила нас і забралаа ключі, а ше вигнала спочатку, і сказала ночувати на вулиці.
кароче так вночі ми до них не прийшли, але зранку вони нас чекали, ми погуляли годинку, а розмовляли ми тоже смішно, бо ніхто нікого не розумів.
пофоткались, дали фейсбук і ми пішли виносити речі.
ще дуже багато є шо розказати, бо кожен день чимось особливий, справді, я ні на трошки не жалію що поїхала, хоть може щось і було не так, але мені було дуже добре.
і в останній день мене лаком для волосся вчителька набила, ахааххаха
фоток дофіга, скоро скіну.
я люблю Болгарію, дадададдаа :)
ми домовились, що ще вернемся туда.