гуляю сьогодні з подружкою, іде филимонівна(вчителька з англійської), така сумна і я кричу: ДОБРИЙ ДЕНЬЬЬЬ. вона підійшла і питає: як ЗНО? я кажу: добре. питає: скількі? я сказала! її реакція мене шокувала, чесно! вона почала кричати, усміхатися, казати яка я молодець, обнімала мене так сильно, що капєц, навіть на випускному так не обнімала. я була в шоці, це було так щиро, що капєц просто! я сьогодні зрозуміла, що обожнюю свою школу і вчителів. в мене ще досі посмішка на обличчі, як я її згадуюю..
Віка, дякую що ти в мене є, я люблю тебе, квіточка! головне не переживати, адже(памятай наголос, ахах) все що не робиться, робиться до кращого!. Ти для мене стала найулюбленішою зараз, цілую