так багато розмов впродовж місяців, так багато сміху та образ, поїздки, зупинки, магазини, вільні години.спільні місця, роздягалки, майбутнє.
"нічого вічного", "ми не в кіно живем", "рано чи пізно всі шкодуватимуть", "бумеранг часу".
як багато сказаного було впродовж наших сварок, а зараз що?тупий ігнор.і нікому нічого не треба.ніхто нікого не вартий.
не знаю, як ти, але я передбачувала те, що станція "дружба" зовсім скоро перекриє рух кисню.так воно і сталось.
єдине про що я шкодую, так це про втрачений час з тобою.
я змінювала тебе, а мене годували лише обіцянками, що таких помилок більше не буде.
та знову ж на ті самі граблі.
я не знаю, як ти себе почуваєш зараз,
адже в тебе лише брехня в голові.
як казали розумні:"трахни нормальність "
я йду.щасти.