Сказати, що кожне знайомство за останній рік було марне - сказати нічого. Кожна нова людина - це ще одна купа лайна, з безлімітним тарифом "ліш би папіздєть". Мені зараз складно, справді, бо який вже раз, пірнаючи, я дихаю, а не варто, Сааш, не варто. Також не варто вірити людям, і хай йому грець не заводити нові знайомства. Що це в біса за меінстрім "одне велике село", чого я не можу вийти у центр міста і не піймати на собі ворожі погляди, бо кожен вважає, що блять саме "он такой вєсь із сєбя", буєє, просто буєє. Прикро, що ось ці всі "тусовачкі" залишаються тільки "тусовачками", бо серед вас, таких всіх невїбенних і луччіший немає, навіть друга, який би подав стакан води, коли блюєте, що аж через нос ллється, і лежачи на підлозі тільки мрієте аби швидше здохнути. Знаєте, з кожною новою людиною, я все більше переконуюсь, що бога немає, бо як він, о всємагущій, міг створити таких собі подібних??Мені прикро, що щойно нове знайомство з людиною прирівнюється в моїй підсвідомості близько до нулю, бо знаючи нашу молодь, такі лише народжуюються, з вадами:самолюбства, брехні та пліткування, бігатні за грошима. Може це тільки Луцьк такий, але кого, блять, я обманюю??Я лише з гордістю можу сказати, що всі мої друзі, це перш за все, хороші люди. Я собі знаю це, і мені більш нічого і не треба, а ви собі "тусовачкі" двіжуйте та відпочивайте, до першого вашого heeeeeelp-а, так що, щасти вам.
Висновок: скільки людей ти знаєш, стільки й лайна ти наїсишся. І давно я не зустрічала справді хороший людей, так дивно аж, і звичайно ж, прикро.