Забагато гімна у голові, фекалії просто витікають на папір. Це наче марш самознищення, вірш без душі, вірш як лік.
***
Союз не найкращий, Немає реакції
Ми мов вибух на атомній станції
Ми як війна, як криза фінансів
Наче бунтарство без реверансів
Ти наче м'ясо, мрія голодних
Гроші для бідних, чай для холодних
Ти це тріумф, кубок найкращим
Я ж пожовтіла медаль, щастя минущим
Що поєднало? У чому помилка?
Ти наче ложка, я наче вилка
У їжі ти веган, я м’ясоїдка
Такі ми далекі, а ти наче сітка
Тягне до тебе як магніт до металу
Ким ми були і ким же ми стали?
Закохані? Ні. Щасливі? Не дуже…
Коханням своїм життя ти спаплюжив
Не даєш мені жити, з тобою не гоже
Пробач мені, любий, без тебе - не зможу.
(Вікторія Солов'юк - 19.06.2013)