Завтра на мене чекає найважливіше ЗНО з історії України, яке здається вирішить мою долю. планувала поступати, куди хотіла, тепер поступаю, туди, куди пройду.
вивчити сьогодні щось просто неможливо. на вулиці дуже жарко і ні відкриті вікна, ні вода не допомагають.
Зараз потрібно думати лише про зно, а в мене чомусь думкі зовсім не про це.
Вчора був день спогадів, згадали Світязь, згадали лише найменшу частину всього, що там було, а було просто чудово.Саме зараз згадуючи ті дні, ми розумієм, як же нам пощастило.
Ми звичайно поїдемо цього року, і відчуваю, що буде ще краще.
Я з нетерпінням цього чекаю.
Останні два дні для нас якійсь не такі. Ми гуляли разом, але якось по-іншому почали до всього відноситись. Стільки таємниць було сказано 16-го.
Ми вже зовсім не ті, якими були раніше. Головне, що ми разом:З
Дуже за багатьма скучаю, через це ЗНО часу взагалі мало.
Вчора ти мене здивував, ще й дуже.
Я рада, що зараз хоч трохі щось змінилось і я не помилилась, коли допомагала тобі. Все в вас буде добре, я знаю.
Залишився один день, а далі вже все по-іншому.
Ще щось має статись, щось, що обов'язково змінить все на краще.
<3