Мене дратує те, що повсюди багато знайомих чи родичів моєї мами. І їй все розповідають, якщо десь мене бачили. Дратує, те що я маю вести себе культурно, виховано, спокійно, як каже мама "як дівчинка". То шо, блять, я маю срати кульбабками? За такі слова мама мені в.їбала :) Мені 15 років, я хочу чудити всяку фігню, і байдуже про наслідки, потім про це буду шкодувати. Якщо на даний момент мені хочеться, то я маю задовольнити своє бажання! Так було, є і буде.
Поїхати б мені з цього міста, де всі один одного знають.
І ще, я не хочу дорослішати.
Дорослі, вони такі всі однкові. Мама завжди казала мені, що обговрювати інших ніколи не можна, але розмови старших тільки на цьому і базуються.
Все.
Набридло!