Мене харить коли люди живуть в одному місті, пару днів не бачаться і вже говорять про якусь відстань, та про те як сильно вони “заскучали” один за одним….. та що ти знаєш про відстань?.. ти не зрозумієш ніколи, як це не мати можливості взяти за руку кохану людину чи не мати можливості її обійняти..коли ти хочеш бути поруч з Ним, а між вами 20 000 зупинок..білет в один кінець і довгий час очікування..що ти можеш знати про відстань?..ти ніколи не зможеш зрозуміти як це, відчувати. Його емоції бітами та байтами… коли між вами лише соціальна мережа… коли Він та і ти, проживаєте своє життя не разом..не ділитесь емоціями, не ділитесь переживаннями..коли нікого немає поруч, хто зміг би тебе зрозуміти..а Він вже спить в іншому часовому поясі..що ти можеш знати про відстань?..ви засинаєте в різних ліжках, за вашими вікнами різні міста, різні обличчя..ви не можете, як нормальні пари, зустрітись ввечері і погуляти вечірніми вуличками чи просто під ковдрою подивитись кіно…. ви не можете заснути обійнявши один одного.. ви зустрічаєтеся так рідко і так ненадовго, як тільки можуть дозволити ваші можливості..ви живете спогадами про те, як вам добре, коли ви поруч і майбутнім, в якому все малюєте прекрасним..тобі не дано зрозуміти, коли реальність встає між нами і від неможливості бути поруч просто сковує все тіло..навчися спочатку цінувати те, що у тебе є поруч..тільки тоді зрозумієш, що таке відстань…. по-справжньому скучати - це коли душа потребує іншої людини… не тіло, а саме душа… коли людину вивертає навиворіт від недостачі рідних рук і оченят… ось тоді ти хочеш кричати на весь світ, як ти скучаєш..