БОЖЕ ЯКМЕНІ ЗАРАЗ ПОГАНО!

невже я все згадала? невже те, що я так довго відболіла і забувала, знову ЗГАДАЛА?!

почуття просто зсредини рвуть мене на частинки…розривають кожну мою клітинку тими нестерпними почуттями…О БОЖЕ…дай мені силу це витерпіти…невже я все згадала?

я тоді так поринула в те, до чого так душа чекала так довго..

чому спочатку мені було все одно…а зараз так нестерпно мерехтить в очах? твоє лице, твої рухи, та пристрасть..

БОЖЕ, поможи мені це все пережити..

Невже знову…знову…

якшо чесно, якби ше раз випав такий шанс, я б його ше раз пережила…це було чудово..

блін, люблю чи не люблю..кохаю чи просто звичка…Боже, дай розум розібратись…

серце просто кричить, просто рветься від болю..рветься…

знову починаються ті тихі ночі, сповнені тихими плачами..

як достеменно згадаю..тіло так і до кожного мого нерва вздригається..

Боже, поможи..

"Діма ти мене так хариш, але я тебе так хочу"