"Дівчинко моя, прощавай. Дивними були наші дні. І короткими. Хай простить нас Бог, що ми зазнали так мало щастя разом. Я буду думати про тебе ще." - от і все, я повністю розлучилася з тою, хто жила замість мене усі ці роки. адже в мені вже є одна чверть години і я ніби "доросла", і дуже хочу забути, викинути "її", ту дівчину
тепер я буду лише справжня. і ніколи не буду стримувати свої емоції. захочу кричати - буду кричати, захочу плакати - буду плакати, захочу сміятися - теж буду! буду такою, яка я є зсередини. бо я цього хочу.