Ти вмієш виводити, провокуючи тіло.

Ти знаєш де бити, щоб довше боліло.

Ти бачиш кохання, як долю нещасних.

Та ти ж загубився у видумках власни х

Ти добре навчився лиш словом вбивати.

Давно носиш маску- без думки знімати.

Такий ідеальний, таке бездоганний.

Та образ твій ясно, що зовсім обманний!

Не маєш ні щастя, ні рідного серця.

Тобі невідоме і слово "відвертя".

Всі друзів розмови - одні позіхання.

Людські почуття - беззмістовні зітхання…

Самотність і смуток керують тобою

Знайшла я помилку у цьому двобої.

Так, ти пішов, і я в цьому винна.

Хай не повіриш, але я щаслива!