Ти вмієш виводити, провокуючи тіло.
Ти знаєш де бити, щоб довше боліло.
Ти бачиш кохання, як долю нещасних.
Та ти ж загубився у видумках власни х
Ти добре навчився лиш словом вбивати.
Давно носиш маску- без думки знімати.
Такий ідеальний, таке бездоганний.
Та образ твій ясно, що зовсім обманний!
Не маєш ні щастя, ні рідного серця.
Тобі невідоме і слово "відвертя".
Всі друзів розмови - одні позіхання.
Людські почуття - беззмістовні зітхання…
Самотність і смуток керують тобою
Знайшла я помилку у цьому двобої.
Так, ти пішов, і я в цьому винна.
Хай не повіриш, але я щаслива!