Як багато в людей запитань. Кожної секунди у людини виникає питання. Люди відповідають на питання запитаннями. Але чому ми так часто не знаходимо на них відповіді або ж вигадуємо свої, гірші за правду, не схожі на неї, чи навпаки: солодші за правду, а потім жалкувати, не реально заспокоїтися. А інколи взагалі можна уникати відповіді.

Життя стало таким одноманітним. Воно начебто і яскраве, але в любу хвилину може прийти людина, чи якась новина і цей період зливається із сірим віддтінком.

Я часто тримаю в собі запитання. Я не запитаю їх у когось, навіть у самих близьких. Вони в мені, чи можливо я в них. Я не хочу чути типових відповідей. Типових слів. Чи взагалі слів.

Люди і запитання. Для мене це схожі речі. Людину не завжди зрозумієш. Ти задасиш багато питань щоб зрозуміти хто вона, яка вона. І дуже часто на багато питань відповідають запитанням. І не завжди дізнаєшся відповіді.

Всі люди різні. У кожної людини свої запитання. І свої відповіді.

—nescafeclassic-