Сиджу і згадую минуле… саме чудове минуле, мого нікчемного життя.. коли поруч були найдорожчі люди.. коли один за одно горою стояли.. одна компанія- одна сім*я.. весело було.. аха. . перше кохання.. перший поцілунок.. і нехай це був звичайний проміжок часу, але я запам*ятаю його назавжди.. і я впевнена, що ви всі теж все пам*ятаєте.. просто не говорите про це.. а є вечори, які накривають хвилею цих теплих спогадів.. і на лиці з*являється посмішка.. щира посмішка.. дякую вам, мої любі, за це чудове минуле..