весняного ранку прокинувшись зі мною
в одному ліжку, ти скажеш:
“мала, а починати стосунки
ніколи не пізно”…
зваживши всі за і проти
цього закону, подумаю – ай справді,
кохати за сотні доріг мені не заборонять
ні шепіт сусідок, ні кпини подруг,
які тільки і думають про нові дієти,
плаття за сотні баксів, що потім валяється
сумно в шафі,
про нового коханця, який звозив в ресторан
і не розплатився,
довго плачуть і плачуть, і дзвонять тобі,
щоб жалісливо сказати:
“яка я нещасна, добре, про тебе є кому дбати”.
я подумаю – справді добре
відкриваються очі на недолугі жарти,
побачивши тебе такого рідного,
щось стиснеться в серці…
я відповім: “коханий, я переїду до тебе завтра.
не закривай на всі замки двері”…