Ми маємо бути порізно
ти там, а я тут.
так треба.
тобі буде легше дихати,
хоча ти чомусь цього не визнаєш
тобі буде усе по-іншому,
може нарешті поглянеш на світ
без рожевих окулярів,
а потім скажеш мені дякую.
Тільки не так, як у піснях Вокарчука
ти не подякуєш за те, що я завжди з тобою
бо мене поруч і нема.