той чоловік, що іноді спить зі мною,
ходить в легкому светрі і темній куртці,
без рукавиць і з голою головою,
навіть взимку в міста безжальній пустці
почувається добре, як під водою.
той чоловік ламається дуже рідко.
каже тоді: зсередини я вже гнилий, зелений,
мертвий, як гриб. не торкайся до мене, рибко.
він розпихає дріб’язок по кишенях,
часом зі мною він, й спить потім міцно й глибоко –
так само, як коли спить без мене.
