03 апреля 2013 года в03.04.2013 11:59 3 0 10 1

замкни мене посеред ілюзій. на ключ,
на дотик – лише твій – я буду приречена.
а знаєш, часом любов – це самозречення,
самознищення. є інші версії? озвуч.

у нас було трохи менше, ніж мільйон розмов.
трохи більше, аніж одна мить.
а ти чуєш – в мені скапує чи тремтить
ота наша любов. я сама? агов!!!

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

YANAKOPACH — Это просто Вьюи блог

22

і насправді не мають значення всі обіцянки та залишені виклики. мені б тебе частіше бачити, мені б тебе навчитись любити… по к...

22

може, колись ти станеш таким, як хочеш: вийдеш за межі власної зони комфорту, пустиш у хід всі свої карти і звивини, і нарешті знайдеш...

25

ти тікай звідусіль, моя святосте, все не те. надто терпко тут, краще зріж мене, розітни. я занадто пустельна, аби уриватись в сни, я з...

24

і їсти тебе, забувши про кожне свято, бо ж ти непристойно святий, як на сіре місто. і я, така (само) закохана в егоїста, диктую собі, ...

22

тільки крок і побачиш, що буде! не наближайся, між нами щось інфіковане, щось токсичне. мене нудить від сірих послідовних буднів і ві...

25

твоя любов міцна така, що аж чорна. вугіллям розтерта, випалена і п'яна. не підходь до мене ще ближче. не вдихай життя мені в горло. ...