Рідненька моя бабусю!
Ось ти прожила і ще один рік.. 62-й
Рік радощів, переживань та надій
І мені б хотілося щоб ти жила ще цілий вік
Рідненька, дорога…
Я дякую тобі за ніжність рук твоїх,
за теплоту сірих очей
Я б все віддала, аби тільки дивитись в них вічно
Дякую, за недоспані через мене ночі… і за ті ж ночі, пробач…
Мені боляче дивитись, коли твої очі плачуть
Знай, що твої сльози то біль в моєму серці
Тож прошу - ніколи не плач…
Найкраща, дорогенька бабусю
Вже сивина сріблом на твоїх скронях -
відмітка тобою прожитих літ,
А я не уявляю цього світу без тебе
Він був би чужим для мене, без твоєї доброти
Твою лагідність і цю доброту, я пам'ятатиму завжди…
Дякую… Що ти в мене є… Я безмежно вдячна
тобі, моя рідненька бабусю…