Ну, як ви не розумієте, що закриваючи рот, ви не забороняєте мені мати, свою власну думку, що тим самим, ви, о любі батьки, робите все можливе аби моє бажання поїхати звідси, збільшувалося в n-ну кількість разів, після вашого ось цього "закрой рот". Да, господи, ви ж навіть не уявляєте, як це скоро - моє повноліття, що розкидаєтеся цим:"будет 18, будешь делать, что хочешь", отут ви граєтесь з вогнем, любі мої, ох граєтесь. Ви ж не розумієте навіть, правда?, що все вертається бумерангом, і коли ви будете звонити мені, аби почути голосок єдиної донечки, то ця донечка візьме і закриє, врешті-решт, свій рот! Шах і мат, ще ж трохи залишилось, я терпіти вмію, вже 17 років вмію!