Вона сиділа на ліжку,

стомлена і пригнічена..

Була засмучена мов покалічена,

Прокручувала в голові слова головні,

про наболіле, про те що далі так жити не було жодної крихти сили…

Так минула майже година….

Було надто багато сліз, істеричних криків, поламаних ребер,

та цієї звичної для всіх гри на нервах..

Вона нехтувала, брехала, зневажала всі свої принципи заради нього…

А він просто занадто багато значив щоб бути для неї ніким! © Наталія Атлас