немає сенсу називати себе потворним,
тому що ми насправді не бачимо себе.
ми не бачимо себе, коли спимо в ліжку, тихенько згорнувшись, зі грудьми, які здіймаються в нашому власному ритмі.
ми не бачимо себе, коли ми читаємо книгу, а наші очі світяться і мерехтять.
ви не бачите себе, коли дивитеся на когось з любов'ю і турботою, які всередині вашого серця.
не існує дзеркала для тих випадків, коли ви смієтеся, посміхаєтеся, а щастя ллється через край.
ви б зрозуміли, наскільки ви яскраві і красиві, якби побачили себе в ті моменти, коли ви дійсно є собою.(с)