в твоїх очах так мало правди,
і взагалі чогось зрозумілого,
але я відшукала в них долю справжнього,
та маленьку крапельку щирого.
твої слова, їх можна не слухати,
ти не скажеш своїх думок.
я заповню порожнечу звуками,
відійди від мене на крок.
мені тяжко брехню слухати,
яка лине з рідних вуст,
ти забєш мені цвяхи в рукі,
в тебе навіть не буде сліз.
відчуття безкінечной любові,
не завжди, але в мене було.
ти своїми рідними долонями,
зруйнував, що робили давно.