чому тебе стало так мало,
ти ж колись поряд був, навіть коли тебе немає,
колись тебе щось так тримало,
скажи, чому ж тепер так не тримає.
я обіцяла, що змінюсь, вибач не вийшло,
купа сварок, підстав для не довіри,
я так люблю тебе, ти просто не повіриш,
моїй любові, повір, немає міри.
я б так хотіла росказати все, що я роблю,
що я пишу, курю, де я гуляю,
про те, чому зараз не сплю,
про те як сильно хочу чаю.
але слова мої, для тебе вже як дим,
що розлітається всього за дві секунди,
але тих наших незабутніх днів,
я хочу, но ніколи не забуду.
а я сижу зараз і думаю про тебе,
про те як ми на ліжку бились і сміялись,
я б все віддала, щоб вернути те,
що так любила, що назавжди роспалось.
колись без тебе пробула я майже місяць,
це означає можу витримати все,
і день, і два, і три, і вічність,
щоб ще хоч раз торкнутися тебе.
а я в тобі найшла щось незвичайне,
що ти в мені шукав, но не знайшов,
те миле, радісне, і просто справжнє,
тепло, яке відчути хочу знов.