1.Живу весною. Хочу багато тобі сказати/розказати та продовжувати те, що приречене на кінець - марна трата часу, якого в нас і так бракує. Та все ж таки я тобі щиро дякую. Ти знаєш, як це важко для мене розуміти, що останні місяці рятував мене, частково, тільки ти. Дякую за підтримку, коли вона була так потрібна. Відносини з "містером" ;), якшо ти розумієш про що я, безліч проблем з мамою, та дрібниці, які ти переживав зі мною. Дякую за літо, коли все почалось, за осінь, коли ми так багато сміялись, і за зиму, коли все зіпсувалось, бо якшо б не зима, то б я ніколи не усвідомила, як було добре.

Живу весною. Бо скоро ОЕ. Скоро 18.03. і нове життя.

2."Хочешь понять кому ты нужен? Заболей." Коли хтось лежав в лікарні, то хтось бігав по твоїх справах, і хтось вже на слідуючий день був в тебе. Ще чотири дні тому, мене пронизувала відраза до тебе, зараз - байдужість. Да, хочеш зрозуміти кому ти потрібна - захворій. Левер компліт, дівчинко, моя тобі повага.

Живу весною. Бо 14.03. я буду на крок ближка до своєї мрії, і чісто по.

3.Тато купив такі ж чашки, які ти подарувала мені. Понеділок повинен бути наш. Я звичайно зараз в глухому куту, адже я очікувала дещо інших емоцій на рахунок цього, адже сказала лише тобі, ну лаадно, просто скинемо це на важкий день і несумісність наших полюсів, чи що, я не знаю. Та всеодно, дякую, що ти є, як без тебе, та ніяк.

Живу весною. Хоча за вікном сніг, камшот вінтер, факінг шит.

wild hearts can't be broken, це тільки початок, mazafucka