Я тебе ненавиджу, "тато"! Сьогодні ніби свято у дівчат і всі тати вітають своїх донечок. Але життя так скалалось, що я обділена твоєю увагою. А чому? Бо ти кончений лох. І ти мені сьогодні не подзвониш і навіть не привітаєш на словах. Ти так багато обіцяєш і нічого не виконуєш. Навіщо пусті обіцянки? Вони роблять гірше мені. А ти особливо не страждаєш від цього. Тебе цікавлять тільки гроші. Хтось ще в дитинстві обіцяв мені джинсовий костюмчик, але так і не подарував. І зараз обіцяв новенький модненький телефон ще на ДН, але як завжди тобі шкода для мене грошей і ти стараєшся економити на мені. Хоч і бачимося ми з тобою 1 раз на 4-5 місяців. Ти розповідаєш мені казочки про те, як сильно мене любиш. Мені потрібні дії, а не слова! Любив би, вже б давно дав нам з мамою гроші на новеньку квартиру, допоміг би якось. Сам маєш величезний будинок із всіма прибамбасами і ще жалієшся на своє життя. Що ти за людина така? Часто коли ми говоримо так хочеться в`єбати тобі в морду! Якби не ти, я була б щаслива. І мама була б щаслива. Так багато проблем через тебе.
В соте дякую тобі за зіпсоване дитинство!