Стільки таємниць – і нікому розповісти.
Стільки думок – і жодного аркушу чи олівця.
З твоєї вірності залишилась тільки скронева кістка,
бо, як відомо, звір завжди біжить на ловця.
Хочеш позбутись суму?
Тоді не присвячуй йому ані ноти,
не годуй марципанами наніч, не наливай лікер.
Від перестановки доданків біль не змінює суми,
навіть з тонною цукру твоє «люблю» все одно гірке.
Навіщо таке «міцне» плече, не збагну.
Якщо воно поряд тільки тоді, коли
Я від безпорадності та брехні тону.
Ні, залиш іншим океан своїх очей, а мені дозволь
сісти нарешті в ковчег.
Леона Вишневська