для eternalsilence :
Катя, я скучаю за тобой.
для eternalsilence :
Да, сонечко ти моє, ти як зараз? я це поняла. і хоть багато раз хотіла тобі позвонить/написать, но понимаю, шо іногда не нада. шоб ти просто знала, шо мисленно я з тобой!
да каникули ужасно. цілими днями дома, таке. тільки сьодні хароший день, де тіки не їздила. оце наконец-то добралась до компа.
як твої дні?
eternalsilence : я отлічно) чесно, даже дуже. так круто осознавать шо за цю неділю я не зробила нічого поганого, не була впутана в всякі обсужденія і осужденія, нема рядом нікого хто бреше, хто кидає слова на вітер, ніхто не портив настроєнія, я не парюсь із-за того шо сказала шось лишнє, я нікого сама не обідила. блін, це круто. мені цього так не хватало, я за ці дні, які провела в одіночестві не чувствувала ніякой обіди ілі подобного. це таке щастя. ніяких лишніх людей. я поняла хто за мной скучає
в прінципі я не держу ніякой обіди на некоторих, шо там "не питались найти со мной связь і тд", бо це я сама устроїла, ізоліровалась, так шо нема на шо жаловаться
але тем не менее нашлись ті хто мене шукав.
я багато чого поняла) я поняла шо мені не нада ті з ким я стремлюсь общаться, а їм пофіг. я поняла, шо я не одінока. а єслі було б і так, то я не протів. одіночество це замечательно! це прікінь. не так як було, шо я ждала чийогось звонка, смс вк, ждала чогось, ждала. так я нічого не ждала. я наслаждалась тим шо у мене єсть і так. я не знаю як правильно обьяснить.
просто я захотіла ізоліроваться от міра
і поняла шо ізоліроваться по суті нема от чого)
це все ілюзія. вк? зачем воно.. да, я там общаюсь з людьми(но по суті общеніем це не можна назвать). да єсть знакомі і тд, да не мало… ноо, я поняла одну просту вещь, шо єслі б їх не було я б нічого не потеряла. і це радує) не знаю, в мене не було поганого настроєнія, ну в основном
ті кому я нада, дали про себе знать
возможно, єсть ті кому я нада, але вони не сообщали про себе
но це не столь важно. мені без них не погано
це не значить шо прийдя в школу я перестану со всіма общаться і тд ілі шото ізміниться, нет, суть не в цьом. суть в том шо ізмінилось моє отношеніє до окружающого міра
не важно есть в тебе багато знакомих, нема
важно те, шо єслі б їх не було б я б нічого не потіряла
капец, я такий бред написала хахах, черт
кошмар якийсь, періодами вроді даже і без смисла
єдінственний хто імев до мене доступ це серьожа
і я не жалію. отак от
мої дні всі, без ісключенія проведені дома) ну хіба шо в магазін виходила і всьо)
спасіба, маленька моя!!! рада, шо ти мене понімаєш, це і вправду для мене дуже важно
" и пусть мы редко видимся
но я знаю, что ты у меня есть "
це було написано про тебе :)
да ми редко бачимся, і то в школі, і то почті не общаемся
общаемся тіки смс, ноооо
знай шо общеніє з тобой, пусть і переписочне для мене таке важне і інтересне і вообще, яке було з едініцами за всю мою жизнь! да, іменно так
і я дуже щаслива шо ти єсть у мене
і ше, в жизні я не особо показую те шо чувствую чи думаю
так шо по моєму повіденію лучше не судить :) *на заметку
куда це ти сьодні їздила?) шо робила?) рада за тебе
(буть дома цілими днями це не ужасно), найди в цьом плюси, повір їх багато)
для eternalsilence :
та не, це точно не бред ти написала. боже, так от щас все пишеш, і даже не представляєш, як сильно я за тебе рада) це реально самий лучший способ ти нашла! і це реально замечательно, шо твій експеремент получився, ти помінялась, і твоє отношеніє до міра. цього і правда іногда дуже не хватає.
общениє з тобой для мене дуже важне, ти і сама це знаеш, я думаю. спасіба тобі, за те шо ти іменно така! твої поступки реально вдохновляють на шось хароше, стояще :)
я щас не хвастаюсь, но це довольно весоме собитие в моїй жизні: мені купили фотоапарт))) ще на НГ, но я чогось не особо розказувала комусь) а так то скривать нема шо. ну і це одне щас спасение для мене. я хочу, дуже хочу научиться фотографірувать, трачу на це багато времені. і в принципі, фотик купила я за свої деньги, які десь года 3-4 собирала :)
так шо я топлю свое одиночество в попитках шось нормально сфотографирувать) бо, понимаеш, мое одиночество не таке, як ти описуеш. воно мене дуже ранить, бо я тоді понімаю, шо действительно не нужна нікому. я не обіжаюсь, не злюсь, но мене це просто добиває каждий раз. шо я стараюсь дать людям те, чого сама не получаю ніколи. но сьогодні з знакомим їздила аж до володарського района, шоб опять же пофоткать. канешно, почти все не получилось, но я довольна самой поєздкой. потом пішла в гості, до родичів, Різдво ж всьо таки) до речі, вітаю! так шо такі от дела
я надеюсь шо він удався. може це щас мені хорошо пока я рож людських не бачу) а може і коли побачу їх то пофіг мені буде на все. в прінципі на це я надеюсь. може щас я це собі просто внушаю, шо мені хорошо, а потом все буде погано. а може і на самом делі коєшо помінялось. уж дуже цього хочу
це дуууууже пріятно. і вообще, ти всігда своїми поддержками мене вдохновляеш шось мінять. іменно цього мені всігда не хватало. і єслі я шось і пита.сь сделать, то в якой-то мері це благодаря тобі*: так шо і тобі спасіба за тебе
дуже хочу шоб і ти хоть іногда та і вірила в себе і шо в тебе все получиться. бо ти дуже способна і старательна і не лінива! я вірю шо в тебе все получиться.
і ше мій совет(сама хочу цим заняться)
вообщем я книжку одну начала читать
і там совет (так як мені дуже важко общаться і уж темболее дивиться в глаза человеку з яким я общаюсь, бо я так теряюсь в мислях і смущаюсь, як мінімум) вообщем совет заключається в том, шоб просто стать перед зеркалом дивиться собі в глаза і разговарювать (я іменно про ці разговори, які ми придумуєм, но ніколи не воплощаєм в жизнь). просто нада попрактіковаться і може це поможе
а вообще, і сама книжка дуже хороша "как разговаривать с кем угодно когда угодно где угодно" Кинг Ларри
вона дуже легко читається і вдохновленіє появляється само собой)
огоо, ти дуже велика умнічка. я думаю з тебе получиться непоганий фотограф (і не нада нічого говорить), я даже уверенна) Ір, це саме лучше. появилось те, шо тобі нравиться, шо тебе прівлекає, шо стане твоїм хоббі) я дуже за тебе рада. розвивайся, практікуйся і в тебе все получиться))
Так воно всігда, добро не ціниться, не стоїть ожидать оддачу. ти вложив в шось душу, сделав шось добре. ну да, тобі благодарні, "спасібки, чмафки, лафки", а через півчаса це вже забулось. стоїть подумать і про себе (Боже, пишу тобі якісь совети, яких і сама не придержуюсь, але це все моя лень ахха, я уверена) !
і тебе, Ірочка з Різдвом :)
для eternalsilence :
цими сообщениями ти правда делаєш мене щасливой!) спасіба, спісіба, я тобі от всьой души благодарна.
люди - це не так і погано, даже несмотря на то шо їх так много) і я тож собі в последнє время дуже багато чого питаюсь внушать, типа як плацебо. шо больному дають таблетку (любу, вплость до аскарбінки) і говорять, шо вона помогає, він сам в це вірить, пье їх і вони помогають.
і це поможе, і все колись да буде харашо. от як щас) стабильно, тихенько, но і уютно.мені твої совети всігда дуже помогали і помогають. я прочитаю обізательно, даже щас скину на моб. і так читать буду. це все помогає мені вірить в себе, спасиба!
да, жизнь вообще странна, нащот оддачі, других… но от всігда, воно вертається, шо б ти не робив. це, наверно, единственне в шо я зараз вірю. і, блін, єслі ти хароше зделав/написав/розказав человеку, то самому краще. це одне, шо радує мене в цьому світі)
а нащот фотографії, то я тренируюсь щас, ну питаюсь.. не скажу, шо особо получається, но желаніє єсть, несмотря на кууучуу отчаяния, коли шось не получається.
мені самій уже надоїло нить, жалуваться постоянно, страдать. нада хоть чуть-чуть пожить, факин фак))
дурненька) нема за шо благодарствувать)
по-моєму все шо ми думаєм це самовнушеніє, от все-все-все
так шо це хорошо, єслі ми шось собі внушаєм, значить ми живем, ми можем мінять путі самовнушенія. не херню всяку песімістіческу і гнусну внушать, а наоборот. дело то те ж саме, от тіки ісход разний. шо лучше: думать про плюси (люба сітуация ілі мисль) ілі про мінуси чогось. ми так портим собі настроєніє, нерви, здоровья. наші мислі це ісход самовнушенія. ну може і не так, но от я так думаю для себе. для мене воно так і єсть)
дуже пріятно це читать, дужее. я щаслива от того, шо твоя душа радується. а от представ єслі б всегда було хороше настроєніє і мислі. ти б гори звернула)
согласна. все вертається. прінцип бумеранга. так всегда.
і хорошо і погано одновременно) бо уви, не всегда, совершонні нами поступки, єсть хорошими
сделай 100 неудачних снімков, а 101 буде шедевром)
не стоїть отчаюваться. не може всігда все получаться, ти лучше радуйся більше коли шось виходить хорошо)
і коли буде якась класна фотка, показуй мені, поняла?)
я хочу буть свідетелем рожденія шикарного фотографа))
для eternalsilence :
кстати да, оце, наверно і єсть саме правильне мнение. і з такими мислями правда легче жить. ну тоесть ти не думаєш там, про погане, про неудачі… а сам знаєш, що начнеш про хароше думать - і все поміняється). жаль шо тіки до цього я так не робила) но я за цей год, хоть він ще й недовгий, уже дуже помінялась, атвечаю)
да, я согласна тут з усім.
страраюсь і так. тут нашла одну девочку з Черкас, вона фотографірує… ну не то шоб училась десь, а сама. но у неї получається. то я кидаю їй свої фотографії і вона указує на ошибки, на те шо правильно. це мені помогає. я знаю, шо хоть комусь можу показать…так шо пока все складується нормально.
ахах) оце улибнуло)