Задумайтеся. Одного зимового ранку. Вона вийшла на вулицю і закричала:
— Вибач мене! Пробач!!
А історія така. Приблизно місяць тому вона була самою крутою дівчиною в школі. У школу прийшов новенький і його посадили за одну парту з тією дівчиною. Вона була обурена, що до неї посадили якогось простака. Хлопець не сподобався тій дівчині, і вона сказала, щоб його кожен день били і він сам піде зі школи. Минали дні, але хлопець нездавався. Ніхто з класу не знав, що у хлопця на душі. Його мати смертельно хвора і їй потрібна операція, батька немає, а хлопчина вранці вчиться, а по ночах працює. Матері потрібно кожну тиждень ходити на дорогущі уколи, тому що вона без них і дня не проживе. Це була п'ятниця і якраз хлопчик повинен вести свою матір на уколи. Увечері коли він ішов з грошима до матері, до нього підбігли однокласнки сильно побили, й забрали гроші. Його мати померла в ту ніч. Він теж не витримав і кинувся з вікна…
Коли це розповіли в школі, що хлопець помер, то всі відразу зненавиділи дівчину, тому що на її прохання побили хлопця. Тут у дівчини сильно заболіло серце, і вона впала. Проходили дні, тижні, і дівчині ставало гірше. Лікарі сказали рак. Та ж хвороба була у матері хлопця. Дівчина все зрозуміла і благала про прощеня. Але кожен день їй ставало гірше і гірше. У неї не було нікого крім рідних. Одного зимового ранку. Вона вийшла на вулицю і закричала:
— Вибач мене! Пробач!!