вдихати асфальтні випари й

без виправдань ховати лікті за спиною

треба буди сильною щоб

ніхто

чуєш?

ніхто не зміг тебе скривдити

адже треба міцно триматись за руки

так міцно щоб десь

через місяць ти сказала

занадто впевнено

ти мені вже не потрібен

можеш іти собі і ходити довкола

сьогодні буде вітер не схожий

ні на кого

ти хороший

але йди

не гай часу

лягай собі у ліжко один

набери води у рот

мовчи і не вплітай

мене у свої кляті вірші!

ти віриш у це?

звичайно що ні…

ти бачиш усюди стільки фальшивок

із блефу навколо сшиті так хрестиком

як марення

ми хрестимось

хрестимось і

пестимо когось бо хочеться

як вода що просочується

між ребрами

ми ребуси

усі безсилі і кволі завжди

зажди!

я ще все не сказав

нам поменше би скиглити

і думати через раз

але ти будь сильною

тримайся міцно за руки

уже не мої

не проси

у неба дощів

не проси