я хапаю твій погляд
і кладу у кишеню,
обережно тримаю рукою.
та там твоїх поглядів
нарахую вже жменю-
мої очі захопились тобою.

почую твій голос -
розцвітають гербери
у душі засохших садах
і раптом зникають
людські ті манери,
і серце виштовхує страх.

чи бачив ті очі,
чи знаєш мій голос,
який ритм має серце моє?
жаль, що не мій
і не знаю я, де ти,
але посто радію - ти є.

пегеша