моє море блакитне, а губи бездонні -
Світлосолоні, темносолоні.
В спраглі бажання беззвучні, бездомні
Здавалось свідомі. А чи підсвідомі?
Прокралась спокуса, вкусила, запала
Я прокидалась, сходила, світала…
Беззвучно співала, беззвучно кричала.
Небо знаходила, сонце втрачала
Забула, забила цвяшок у серце,
Знаходила в шафі причаєні дверця,
Губила ключі, так притрушені перцем,
Ховала свій щастя клубок у кубельце.
Купляла неспокій, продала свій спокій
Дівчині моря, худій і високій,
зЕленоокій, сОлоноокій…
Ці демонони моря занадто жорстокі.