Знаєш, потрібно берегти тих, хто поряд,
Хто завжди пам’ятатиме тебе..
Хто повсякчас любитиме твій погляд,
І не брехатиме, що цінував тебе.

А знаєш, треба відчувати серцем,
Кому ти треба, і ким ти є.
І обережно, щоб не поранить скельцем,
Любити душу, знати, що твоє.

А знаєш, без тебе було б важко…
І то лише здається так, що – ні.
Без того голосу, насправді, тяжко,
Той голос запалює якісь вогні.

А знаєш, ти насправді мені треба.
Не знаю тут як я тобі…
Та без тебе, було б лишень півнеба,
Було б порожньо, було б не так мені.

А знаєш, цінувати досить складно,
Складно знати, що комусь треба ти.
І часом, доля карає безпощадно..
Але..але я впевнена в тобі.

А знаєш, я вдячна тобі за кожне слово,
За ті хвилини, що віддав мені.
У тих дзвінках є стільки волі,
Що вистачить, аби триматись у житті.

А знаєш, я дякую тобі за щастя,
За подаровані моменти у житті,
Що знаю де ти, знаю як ти,
Що пам’ятатиму тебе завжди.