не казатиму, що заплуталась.
ніби як ні.
проте, я вже не хочу цих розмов.
для чого?
нехай, що було то було.
хто що казав, робив
нехай там, і залишиться
у нашому з тобою
" вчора",
у нашій з тобою осені,
якої не було,
в літі, яке назавжди вбилось
мені нам всім
у голову
найприємнішими спогадами.
Т.Н.О.Т.М.Н.