і вже наступило 19грудня-того що дехто так з нетерпінням чекав, а дехто й навіть не задумувався про обосливості цього дня-тобто я
цього року я вперше не хотіла 19 грудня, навіть сама не знаючи чому я цього не бажала. От просто ну нема бажання щоб наступав цей день
це напевно буде найбільш гавняняне 19 грудня за всі мої 15
на годинннику близко 1,00 години ночі, а спати я йти взагалі не хочу
наступить завтра-сьогодні, і я нічого не хочу, я знаю що мене завтра-сьогодні очікує, і я просто хотіла б втікти від цього всього, щоб навіть й не спостерігати за цим всім.якби звісно у мене була б така можливість
але оскільки у мене завтра 2 к.р., + я маю здати реферат, і нажаль ніхто за мене цього не зробить, так що в школу я просто вимушена буду йти
мене так це все достало, я навіть не знаю як пояснити те що діється в мене в середині, я зроду не памятаю щоб в мене було таке відчуття якоїсь порожнини в середині. можливо це вже просто втратився інтерес абсолютно до всього?!
знаєте це, як кажуть, що людина живе від момента до момента, від очікування до очікування, можливоо це зараз в мене таке тільки навпки!? я сама не знаю. просто не має інтереу до абсолютно нічого. немає ніякого очікування, абсолютно. ну хіба що завтрішньої довгообіцяної шоколядки, яка як я думає попаде в мої руки як типу подарунок на 19, але (якщо вона й так буде), все одно ми зїмо її разом, в цьому я впевнена на 100%
і все, більш я нічого не чекаю, я хочу щоб завтрішній день закінчився на шоколадці!!!
напевно варто розібратись в собі, у мене геть здають нерви, що дня мене все більше й більше починають нервувати, і з кожинм днем мені все більше й більше здається що скоро я просто вибухну!
а може це просто на мене насунулась злість!?а може воно пройде коли я просто взірвусь і кому все таки щось скажу не дуже приємне!?
можливо.
та все ж варто розібратись в собі
