Аби людина зрозуміла, яке місце посідаєш ти в її житті, просто піди від неї, і нехай та сука зрозуміє, як тебе не вистачає, або ж навпаки(що теж буває, бо жизнь, Вася, то непанятна вещь, як, блять, не крути). А найгірше, що може статись, так це те, що людині вкрай тебе не вистачає, але ж гордості в того ніщеброда, хоч відбавляй, і переступити через своє альтер-его ну ніяк не виходить. З дня у день, я кричу, що хочу чим швидше поїхати звідси, покинути все і всіх, АЛЕ пройшло лише чотири дні, як я не ходила в школу, і чорт забирай, як я скулила за своїми дибілами, чесно кажучи навіть не уявляю, як я буду без них. Я люблю їх, хоч кожен день кричу на них і кажу, що ненавиджу. Я вже звикла отримувати від них "я тебе люблю" щовечора, і я так боюсь, що мені буде цього вкрай не вистачатиме, коли я буду далеко звідси. Я вірю, що нічого просто так не стається, немає випадковостей у цьому світі. Усе, що сталось зі мною за цей рік має якесь логічне завершення, і мені дуже цікаво яке ж воно буде. За вікном зима, а новорічного настрою немає, хоча це дуже ісправімо. Завтра буду наряжати ялинку і прикрашати будинок. Сьогодні пришли результати олімпіади з англійської. Думала буде краще, але вчителька мене попередила зразу, що там вже все розраховано, така журбинка, буу, але байдуже, адже враховуючи усі ці потрійні місця, то в мене десь 7 місце. Тішу себе тим, що я взагалі не готувалась до неї, але факт у тому, що мені треба працювати і працювати, але ж так лінь, тааак лінь. Завтра відішлю свій вірш на конкурс, подивимось чого варті мої мемуари вже безнадійно хворої дитини. Також переглядаючи деякі блоги, я від душі сміюся, спостерігаючи над тим, як люди самі себе принижують, пишучи те, що давно вже сказано іншими, і роблячи вигляд, що вони, блять, молнія срєді яснава нєба, Калумби, які відкрили Амєєріку для всіх. Ще мене дуже уміляє, як всякі жалкі пишуть(роблять папитачкі, але дуже неудачні) під Саша-стайл прадакшен, нєт нєт, шо ви, в мене немає завищеної самооцінки, просто читаючи ваші "власні" думки, ага, я так вже сміюсь, наче б то слухаю шутачкі фізика, які ну єбаать, які "смішні". До чого я веду, мені то атчясті поохуй(ровно, як я писала, але всі оці кльові чікулі вже експлуатірують ці славечькі ва всю), але майте свою гідність, дівчата. Якшо ж ви мене так срете, не любите, то чому ж ви так відшукуєте мій скромний бложик, і вживаєте оці мої так само скромні авторські неологізми? І доки ти читаєш це пост, аналізуючи його ідею, я тобі підкажу: Я ТЕБЕ ЗНЕВАЖАЮ, всього-то навсього. Хорошого вечора, мєркантільні виблюдки, Ваша хороша Саша, муур Час міняти назву блогу