У кожного з нас є щось таке, таємниче і зовсім зовсім суверенне, щось притаманне тільки тобі, щось- що снилось лише тобі, і назавжди залишилось лише в тобі. Хтось мріє про когось, а хтось про щось, хтось мріє отримати машину, а хтось мріє стати чудовою жінкою та мамою. Та це все сни. Ти поринаєш у ті сни як риба поринає у воду, живеш тим сном, а потім прокидаєшся і розумієш що ти в реальності, і так нехотілось тобі прокидатись, бо сон був настільки для тебе приємним, щось про особисто тебе, про щось приємне до сліз для тебе, і тут "бац" і сон закінчився. І перший час ти памятаєш той сон, а потім все далі й далі з часом, все довше й довше від тієї ночі ти просто забуваєш те, що на той момент, на ту ніч тобі здавалось таким важливим для тебе, що аж прокидатись не хотілось.
і проходить рік, два, три, пять, десять, ти вже не та що була раніше, але в душі ти завжди та маленка або ж маленький мрійник в ліжечку з чудовим сном від якого прокидатись не було бажання. Просто живеш собі своїм життя, і тут раз, і раптом який дотик, якийсь погляд, якийсь смак, якесь відчуття, якась річ… просто напам"ятала тобі той сон. І ти пам"ятаєш що він був для тебе важливий, але не пам"ятаєш його цілком, а пам"ятаєш лише частину його. Пізніше проходять роки, а ти таки живеш тим таки не згаданим до кінця сном
ось нерозгадані сні