ми єдине ціле але у нас різні цілі і вітри що ледь дмуть не туди куди б хотілось насправді поцілити один на захід другий на схід просто у нас такі поцілунки головне щоб не у протилежний бік потрібно лиш змінити ландшафти але нам не можна
набридло уже ділити цей світ між нами це як монахи що приходять під ікони мої де зображена ти без жодної віри у святу єдину й непереможну любов і знову до бою і знову з тобою будь ласка навчи мене так щоб не хотілось а щоб завжди було кому робити вранішню каву у ліжко