я не можу зрозуміти хто ти для мене.. дивно якось.. для всіх ми просто друзі, хоча ці друзі підозрюють, що між нами щось більше, але ми двоє чомусь боїмось в цьому собі зізнатись.. Дурні…вже б давно щасливі разом були.. незнаю як тобі, а мені з тобою добре… з тобою я залишаюсь собою і відчуваю цих клятих метеликів в животі.. та й не тільки в животі, в голові і в серці їх вистачає… ми з тобою знайомі не один день, та й не один місяць… я вже достатньо тебе вивчила, але інколи твої вчинки доводять мені паралельне..ти грубий, такий як і має бути хлопець, але в одночас можеш бути ніжним хорошим хлопчиком…захищаєш мене, хоч я сама кого хочеш за тебе порву… Ти дивишся на мене якимось особливим поглядом, так на мене не дивився ніхто… Ревнуєш.. стаєш таким кумедним.. хочеться всі наступні дні свого життя проводити в твої обіймах..

Дивні..дуже дивні.. вже давно могли писати мої прози сюди…про наші відносини.. разом..