кожен з рядків, та мої очі
всього лише привід зачепити тебе за живе,
я впевнена, ти впізнаєш мій почерк,
навіть через кілька років, відчуєш щось дороге…
я обіцяю, твоя поштова скринька не буде пустувати,
я буду вичавлювати з себе все, заради посмішки з твоєї фотоплівки.
для тебе вже звично мене забувати.
але може все-таки в твоїй пам'яті спливуть уривки…
на конвертах будуть хвилі, підказка тобі
… ять років тому.
дівчинка з віршами про море.
Чому?