20 сентября 2012 года в20.09.2012 22:57 1 0 10 1

думаю, що я рибка [ви зрозуміли зміст саме того, що я маю на увазі, називаючи себе "рибкою"?] або ж "не-кидайте-своїх-слів-на-вітер"

дуже сумно стає, коли твоє спілкування з (навіть колись, але все ж таки) рідними людьми сходиться на нівець. воно збігається до "привіт-як-справи-що-там-на-уроці-було" і все. "а далі?"- спитаєте ви, "а далі порожнеча" - просто відповім я. і неважливо ким вам була ця людина у минулому: коханий хлопець чи просто друг, головне, що ця людина була і залишеється (десь, все-таки, мабуть, глибоко у вашому серці) вам рідною. вам було колись весело разом, ви говорили і днями, і ночами напроліт, вам навіть мовчати один з одним було цікаво. ну, тут ви зі мною погодитесь, так було колись, а зараз? що зараз? зараз ви майже не спілкуєтесь, ти пишеш "своїй" людині, яка безмежно дорога тобі, яку ти обожнюєш, лише інколи. і він чи вона (в кого яка ситуація) пише тобі теж інколи і, можливо, навіть деколи й не відписує. тут я не можу сказати чи людина зайнята в той момент, чи це проста й елементарна форма ігнору, але я можу побитися об заклад, що якби ви були б дорогі та значущі цій людині, вона б відписала б вам.

у моєму випадку, я, мабуть, боюся бути нав'язливою, тому й не дзвоню, а чекаю двінка; рідко пишу, але чекаю, що він бодай одне слово, чи навіть лишень крапку напише мені.

і згадуючи ті часи, часи вашого безмежного щастя, ейфорії, та називайте як хочете, часи вашого спілкування, марення один одним, захопленням від лише розмов, простих таких собі розмов, від яких ви обоє кайфували - починається ностальгія. ось так якось на ніч дивлячись своїми карими, змученими, проте чистими очима я написала цей пост. мабуть, візьміть це до уваги та, будь ласка, я благаю вас, не втрачайте цю "нить" спілкування з людьми, які для вас являються "більше, ніж просто людьми" або дорогими, ніколи. або просто не кидайте своїх слів на вітер та не кажіть слова, які зігріватимуть, але й одночасно рватимуть їм душі з середини. не кажіть, що людина дорога вам, якщо це справді так не являється. а якщо ж вже сказали, будь ласка, не давайте навіть найменшого приводу їй задуматись чи це справді являється так.

слова залишають чималий слід в пам'яті, а дії - ще більший.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

FUCKHERHARDER — квітка.

12

он не берет трубку, потому что я ему не звоню; он не пишет мне писем, потому что я не прошу их. у него есть Джек Дэниелз, девочки в сти...

13

ностальгую.

я хочу щоб була зима. приїхати та завалитись до тебе на диван. багато сміятися та дивитися фільми. виганяти собаку у іншу кімнату. пит...

15

Не робіть зі свого серця дешевий мотель. У ньому, звичайно, з'явиться багато постояльців, яких привабить ціна. Але вони там будуть плюват...

13

маленька сповідь.

ревнощі жеруть мене з середити. я розумію, ви друзі. але ж. я знаю, я тобі подобаюсь. але ж. я очікую щось. ти не виправдовуєш мої наді...

9

ти подумки виниш усiх у своïх проблемах i кажеш, що ...

11

якщо хочеш піти - просто йди. не шукай ніяких крапок, тире чи ком. встигни зникнути, доки не цілуватимеш зраду з язиком.