виходить, що моя мама говорила правду. ти не любив мене. ми не зустрічались. це було чорт зна що. ти витріпав мені нерви. я вчора лягла спати з головним болем, від сліз. фізичним болем - від тренування. і душевним болем, бо ти з'їдав мою душу, моє серце. ти був, є і, мабуть, будеш частинкою мене. на цей раз ми справді помилились. помлилась я в тобі, в собі, розмріявшись в нас. я люблю тебе, кохаю..
"все, що не вбиває нас, робить нас сильнішими" - всі кажуть, що я й так сильна людина.. що пережила і змінилась за ці пів року. дякую тобі, я трішки порозумнішала, але цього розуму не вистачило мені, я не могла відммовити тобі. ти запропонуав мені все, те, що я так плекала, що я чекала, про що мріяла. ти запронував мені мрію, а потім безжалісно знищив її. я намагалась віддати все, все що маю. хочеш серце? на, тримай! хочеш душу? ну, що ж ти? забирай! хочеш тіло? будь ласка. я ти викінув все. ти мене викінув. я хотіла бути тобі потрібною, а натомість отримувала - нічого. ти думав що ж буде далі? "нащо зустрічатись, якщо потім все-одно розійдемся?!", тоді нащо жити, якщо все-одно рано чи пізно помреш?
я шукала зустрічі з тобою, ти шукав відговорки. ти не любив, не скучав, нічого в тобі не змінилось на цей раз. я трішечки більше ненавиджу тебе, хоча в той самий час кохаю. кохаю і люблю всім серцем. ти мені дорогий. ти там дзвони, згадуй інколи, дівчину, яка осінню 2011 була тобі дорога.
я віддала б все за ту осін, щоб пережити все це знову. щоб пережити ту ейфорію і щастя бачити тебе біля себе.
ти забрав в мене мрії, так і не люблячи мене цього разу. я не знаю чи вірити тепер твоїм словам. якщо справді я була б тобі дорога, ти б не робив так, як робив весь серпень. ти б принаймні згадував мене чи про мене, це вже неважливо, хоч інколи. ти не хочеш мучити і робити мені боляче? Саш… задумайся… вдумайся! що ти зараз робиш? я нещаслива. щастя було. було. рівно рік назад воно починалось, в Болгарії воно теж було. ти робив мене щасливою. робив, поки не почав гуляти по клубам, по друзям, по дівчатам, напиватись. ким ти став? це була твоя мрія? в мене останнім часом була лише одна ціль і мрія - бути з тобою разом. ти розтоптав все тепер. я думала, мені цього разу буде легше це все пережити. я помилялась. тяжисть та сама. тільки тепер мені больніше. виходить ти погрався мною, а я ж перед цим дала свою згоду.. я б повернула все. ти не хочеш. була б я на твому місці, я б задумалася…
і якби ти любив, ти б хотів бути зі мною, бачити мене поряд, а не жити майбутнім. якби ти любив, ти б жив так, як я - теперішнім, а не майбутнім.
а ось тепер я живу спогадами. але ти мені дзвони, пиши. я ж здохну тут. я хожу здохнути нарешті, або поїхати з цього села.
буть моя воля, я б чекала тебе завжди…(