Я знала канєшно шо цей день прийде, але мені не віриться шо це вже завтра. В общєм завтра маленьку металеву частинку мене лікарі виймуть з мого тіла.
:(
біда не в цьому, а в тому шо по-перше я знову не зможу ходити тижня два, по-друге ви б бачили цю лікарню де я буду лежати! ШО ЦЕ ЗА САНАТОРІЙ САТАНИ????!!!!!!1111
Коли я відкрила ці врата ада (відділення де я буду лежати) на мене хлинула волна зловонія, такий собі мікс гниющіх людей і школьного туалета, а ну да і якогось хавчіка! Коли я прошла по коридору і ясно шо від любопитства заглядувала в палати я молила боженьку шоб нашлась окрема для мене, але нє.
Спочатку мені провели міні екскурс по поверху і канєшно ж зпершу повели в "ванну кімнату" яка більше була схожа на общєствєнний туалєт на вокзалі де збираються нари і бамжи. Тут я просльозилась. Потім мене провели в мою палату де я застала сім"ю ванючіх людей які їли калбасу в целофанових кульках руками, потім мужик вишов з палати тримаючі в одній руці булочку яку все ще їв, а в другій грязні носкі…єбать. Мені сказали шо вікно відкривати не можна, бо діти повилітають і показали маленьку форточку біля потолка яку я можу відкрити і тоді я поняла шо я точно задихнусь.
Далі мені показали холодильник де я можу зберігати все шо захочу аби воно було підписане і в прозорих банках або пакєтах, і тут ТАДАДААААМ: холодильничок де всі полкі забиті банками з ригачами і опаришами, кульочкі з людскіми кінцівками і т.д. в общєм типічний холодильник Чєкатіло. І вот після побаченного я почала ридати))) чесне слово) Тато був зі мною і ржав з мене всю дорогу, але ця людина знає як мене утєшити, оскільки мені не можна їсти після 20:00 сьогодні до 11:00 завтра, ми поїхали на обід в Курінь і я їла як востаннє))) (канєшно ж незважаючи на те шо через дві години я ше в догонку влупила цілу піццу з фелічіти і дєсєртік) Ну добре хоч шо сьогодні я вдома і Сєрьожка не забирає макбук і тато не напрягає роботою, то я собі наслаждаюсь останніми годинками інтернета і свіжого повітря))