у мене всередині тепло. але тепло так, що аж починає нудити. я знаходжу потік несвіжого повітря з вентилятора і мене знову нудить. у пошуках порятунку я виглядаю у вікно. там - прохолодна свіжість з теплим присмаком. від неї нудота поступово проходить. я відчуваю багато знайомих запахів з минулого. запах квартири сусідів знизу, що просочується крізь щілину відкритого вікна і будить у підсвідомості непевні і довічні почуття; запах дерев і трави мого подвір"я, яке за 4 роки змінилось до невпізнаваності… і ще щось, щось рідне, щось, за чим я впізнаю це місто.