"коли тобі важко дихати, значить ти дуже високо"
важко, важко все, і не тільки дихати!
морально, фізично мені важко.
розумію, що видалення з контакту нічого не дасть, але це вже сходинка вниз.
до останнього збиралась падати вниз.та толку?!
до останнього збиралась йти на дно.та не пішла!
боялась того, що залишусь сама.
ЗАЛИШИЛАСЬ!
ріки крові вже не такі гарячі.
болять сухожилля, болить все!
є в мене такий друг, який завжди казав" все буде добре" .точніше, був в мене такий друг, а зараз і його немає!
я помітила, що це ідея моєї колишньої подруги, ідея, зробити так, щоб всі від мене відвернулись, як від попередньої жертви.слухайте, а все ж таки, гарне поєднання, колишня подруга.
я не збираюсь плакати, просити, щоб до мене повертались.НІ!
ніколи моя гордість не дозволить такому статися!
є цитата, яка характеризує мене зараз.характеризує мене для себе, не для когось, а саме для себе.
"хіба ти не віриш?дивися, а правда насправді так близько"
а я відмовляюсь в це вірити!
я ж знаю себе, ну або ж не знаю!
я принципово захищала когось, це був як принцип.як інстинкт чийогось захисту, а не свого!
всім хотіла добра, а залишилась сама.
моя таємниця самотності, поглинання крові, моєї ж крові.втрачання контролю над собою, це все моє.
моя проблема, моя таємниця.моя гордість.
" Один наодинці все, що маєш – сміття твоє.
Ти наодинці – хто ж тепер тобі настрій псує?
Все, що лишив на потім, мар’яни дим і попіл
Вогняну воду пив мій пил,
Та пам’яті не втопив."
привіт Трегуб.писатиму тобі листи тут.це буде ніби звіт про те, чи все в мене добре.можливо тобі цікаво чи все в мене добре?знай, все в мене хуйово!дякую тобі.дякую.