Доброго дня.
Я давно вже закинула соціальні мережі, віртуальне життя, все закинула.
Нормально, не важко, як завжди.
Але, все ж таки, я сумую за блогом.
Отже, я все закинула. Залишилась з пустими руками, дурною головою, та розбитим серцем.
Зараз сижу в офісі батька, пишу твір з української літератури і паралельно пишу цей пост.
В колонках кричить Enrique Iglesias – Naked.
Я кайфую.Давно гарячий чай, вже холодний.Гіпс кришиться мені ж на зошит-а мені пофіг!
Без початку не буде кінця.Де ж я?!
Розумію, що згубилась я давно.Дуже давно.Але знаєте, я простіше вже дивлюсь на життя.Дочитала черговий роман Леві, почала читати Ахматову-не захоплює, все ж таки завтра йду в книжковий за черговим романом Леві.
На 17.00 математика.Я вчасно не прийду.Мені лінь вчасно приходити в школу на заняття. якось так.
Я маю хоча б якось закарбувати в пам'яті цей рік приємними моментами.Можливо вони комусь і огидні, знайте, мені вони приємні.
Все мине-прости.пробач.
цілую:*