За вікном зима,
А ти сидиш у тиші, холодна і сумна
Чому?
—Сама…
Погода вже давно холодна
А тобі все одно, ти ж закохана…
І тих подчуттів які були спочатку
Стерли як підробну печатку
Нині стали всі вибагливі
Тих рядків тобі стало мало
Знаю..це дістало
Але тебе ж нічого не навчило
Чергова злива..
Сльози з очей
Скільки ж тих ночей,
Що прошли у неті марно
Дарма сприймала все буквально
Знову болять очі
Чекай, це ж все через ті прокляті ночі
Хіба цього ти так хотіла?
На мріях тих далеко полетіла?
Зима, ти знову сама
Знову переборюючи втому
Ти малюєш картину
Несеш каву, і до нього в інтернет
Третього класу поет, (дурний куплет)
В в колонках знову улюблений трек
І той сумний, а він не вірний, того не вартий
Тепер це все не жарти
За що себе так губиш?
Кусаєш губи, дивлячись на його сторінку
На стінку…
В нього інша..гарніша та кохана
А ось вже й ранок, ховай моральні рани
Він в он-лайні
Знову очі ці, краса
Вже їде розум,
Треба міняти образа…