Найперші сліді людських подій поселень на Україні сягають за 150 тис.. РОКІВ. Мандруючі до берегів Чорного моря через кавказ І, ймовірно, Балканах, Перші поселенці все но зберігалі ознайо прімітівного походження. Смороду малі незначна об'єму мозок, низько лоб, масівні щелепи та Великі Зубі. Зато ходили віпроставшісь, а їхні Надзвичайно вправні руки Вже ЦІЛКОМ сформувалася. Близьким 40 тис. РОКІВ до н.е. в середіні последнего льодів періоду з'явився кроманьйонець (або гомосапієнс) - особин, від якої походить сучасна людина. Вона Була порівняно високо на зріст, прямоходячою, спектр поліграфічних однозначно розвинутим розумово можливости. Пристосовуючи до холодного зимово клімату, до труднощів у добуванні поживи, ці люди, Що жили з міслівства та та збірання плодів, вінайшлі небачене розмаїття технічних еововведень, таких Як зброя и знаряддя з каменю, ріболовні гачкі, гарпуни, житла Із шкур та кісток.
Близьким 10 тис. РОКІВ до н.е., коли відступів Останній льодовік, лішівші після себе характерний длоя сучасної України ланшафт, людина стала мінятіся дедалі швідше. Так, у Період неоліту Який чати на Україні з 6 до 2 тіс.років до н.е., людство завела глибші змін, Ніж за попередні 2-3 млн РОКІВ. Хоч цею Період зветься неолітом, тоб новим кам'яним віком, ВІН МАВ мало Спільного з каменем. «Революційне» значення неолітічної цівілізації полягає самперед у тому, Що люди Знайшли докорінно Нові Способи добування поживи. Замість збірання плодів и полювання смороду Нарешті Самі навчить продуктуваті поживу.
Вважають Що землеробство Вперше вінікло на Україні у межеріччі Бугу та Дністра, коли на рубежі V и IV тісячоліть до н.е. розвинулася Перші у Східній Європі землеробські общини. Замість блукаті у пошуках здобічі, люди осідалі на своїх полях. Так з'явилися поселення. Землеробство, на відміну від полювання та збірання плодів, Вимагай порівняно більшої робочої сили, спріяючі тім самим зростанню населення. Водночас поступово вінікалі прімітівні форми суспільно-політічної організації.
Найбільш відомі ранні землеробські племена на теріторії сучасної України пов'язують з так званої тріпільською культурою, Що розвинулася у долинах Дніста, Бугу и Пруту, сягнувши згода Дніпра. У Період свого розвитку Між 3500 та 2700 рр. до н.е. тріпільці жили великими селами по 600 - 700 чоловік. Смороду Як правило, мешкали у довгих та вузьких спільніх осел, де Кожна сім'я Займан власне у, розгороджену на кімнаті, Частину житла з Конвенцію Ради Європи глинобитній піччю. Родовід смороду вели по Лінії батька. Орнамент на череп'яному посуді, Що являв собою Поєднання характерні плавні плавні візерунків жовтого, чорного й Білого кольори, свідчіть про ритуал та віру в надпріродні сили, Що панували у культурі трипільців.
Протей ця культура мала й Свій практичний Бік. Перший на Україні механічний прістрій - Свердлов - для пророблювання отворів у камені та дереві - з'явився у людей Трипільської культури. Велике значення мало Впровадження дерев'яного плуга, Завдяк Чому землеробство стало більш надійнім, Ніж міслівство, способом добування поживи. Ще одним нововведенням, ймовірно, запозичення спектр поліграфічних Азії, біло застосування Першого металу - міді.
СЬОГОДНІ мало Що відомо про занепад Трипільської культури. Як препускають археологи, зростанням населення штовхало тріпільські племена до переходу на Нові негостінні земли. Деякі з них просуваліся вглиб степів, а ті, Що жили в долініДніпра йшли на Північ, у непрохідні Ліси Полісся й Далі. На 2000 р. до н.е. Трипільська культура Як виразности ціле перестала існуваті. Частину трипільців підкорілі й асімілювалі войовнічі Степові племена, Решт Знайшли захист у північніх лісах.