«Людина – сама по собі ніщо, соціум – ось та сила, яка покірно ведеться. Цікаво спостерігати, як окремі індивіди виокремлюють себе, ставлять своє «Я» (і щось ще) над іншими. Але спостерігати як люди намагаються знайти свою долю у примарному та ілюзорному світі. Що є інтернет – звичайна павутина, з якої важко виплутатися, вона манить до себе тебе, такого досвідченого і сильного волею та духом, заманивши вже не відпустить. Ти – муха, що летить на ультрафіолет, ти ніщо коли перед тобою вся могутність цієї системи, вона поглинаючи вбиває тебе зсередини. Повернімося до людей – мурах, що уявили себе володарями всесвіту. Одинокі комахи шукають свою половинку, загублену душу, карму. Кохання? Отямтеся людиськи, ви тут, реальні, реальність це не послідовність випадковостей, реальність це те, що ви робите зараз. А, вибачте, ви ж не тут, ви вже там…»

А.К.