Я голодранка, яка не вміє вітати людей з днем народження, отримувати подарунки, вибачатись та вчити слова пісень. Скільки часу ти можеш пробути під водою, стільки ж часу я можу вести себе спокійно, не бути агресивною та не думати про те щоб ніхто не замітив мій нервовий тік біля ока. Я б все своє життя провела б у потягах. Зустрічавши людей розповідала про моє коротке нікчемне, нічим не наповнене життя. Вони мене б засуджували, шкодували, давали поради, які мені зовсім не цікаві. Давали поради на рахунок мєї зачіски, говорили б, нікому не потрібні компліменти, говорили б що мені пасує червоний колір та фотогрфувалися б разом на пам"ять.
Я дармоїдка, яка навіть не може прибрати за собою тарілку, після наповнення до тошноти їжею шлунка. Не знаю своєї міри в алкоголі та сигаретах. Я ненавиджу людей які про мене пліткують. А ще, ідіть всі на хуй. Головне суттєво закінчити свої думки. Сьогодні небо в мене буде зелене.